І.Г. Чудо

 

Глікман А. Г. та інші співробітники НТФ «Геофізпрогноз» м. Санкт-Петербург довели, що у зв’язку з орбітальним обертанням Землі ґрунти в районі тектонічних розломів мають певні коливання будівель. У своїй праці «Геоэкологический фактор безопасности жилища» автор пише: «Ґрунти в зонах тектонічних порушень поводять себе наче хисткі піски. Цьому сприяє, з одного боку, зменшення несучої здатності ґрунтів у цих зонах, а з іншого, наявність там суттєвої (амплітудою до 10 см) пульсації, яку було виявлено порівняно нещодавно вченими УрАН. У результаті сумарного впливу цих двох чинників відбувається одночасне руйнування й засмоктування споруд у землю. Гірські породи (ґрунти)в зоні тектонічного порушення знаходяться в настільки зруйнованому стані, що їх навіть неможливо витягнути при розвідувальному бурінні. Висока зруйнованість порід у зонах тектонічних порушень прослідковується від кристалічного фундаменту (граніти, гнейси і т.п.) на всю міць осадового чохла, не досягаючи денної поверхні приблизно 20-50 м.Порушений тріщинуватістю породний стовп над тектонічним порушенням має підвищену проникність. Це і добре, і погано. Добре – тому, що в цьому місці можна реалізувати артезіанську свердловину. Погано – тому, що разом з водою в цих зонах виходять глибинні гази – радон, торон, СО, метан, пари важких металів, що призводить до формування гепатогенних зон. Окрім того, якщо в зоні тектонічного порушення виявиться вигрібна яма або будь-яке інше сховище шкідливих речовин, то їхні рідкі фракції проникнуть у глибину аж до кристалічних порід і поширяться вздовж тектонічних порушень відповідно до місцезнаходження й конфігурації порушень. Природно, що це призведе до забруднення води, яку ми могли б здобути артезіанською свердловиною».

У монографії Багрія І.Д. «Прогнозування розломних зон підвищеної проникності гірських порід для вирішення геоекологічних та пошукових задач» зазначається, що в межах розломних зон спостерігаються підвищені еманації радону і торону в ґрунтах. Еманації цих газів у зонах розломів перевищують фонові в десятки разів, що безумовно негативно впливає на живі організми. Також автор довів, що поверхневі й підземні води, а також різноманітні водоканали, локально пов’язані з розломними зонами, вірогідно, сприяють винесенню радіонуклідів (а значить і інших відходів) із підземних вод у наземні водойми. Таким чином, необхідність визначення зон трасування тектонічних розломів при розробленні генеральних планів поселень стає зрозумілою з точки зору здорового способу життя соціуму і гармонійного розвитку міст в оточенні природного середовища.

У 2004-2005 рр. нами були розробленні та проведенні експериментальні дослідження експрес-методу визначення меж впливу тектонічних порушень за допомогою приладу ІГА-1. Цей метод дозволяє обстежити 2-7км2/день лише однією людиною. З березня 2005 р. метод був протестований Інститутом геологічних наук НАН України, після чого Інститут рекомендував використовувати його для вирішення геоекологічних завдань. І тепер за допомогою різних методів (геохімічного або електромагнітного аналізу) є можливість проводити дослідження місцевості на визначення зон тектонічних порушень. Відпрацьовано метод зонування території майбутніх поселень щодо впливу тектонічних розломів.

У зв’язку з цим в існуючі планувальні обмеження в розділі передпроектних геологічних досліджень СНиПів необхідно додати обмеження, які стосуються забудови житлових, дитячих, навчальних і лікарняних установ поза зоною тектонічних порушень. Місцевість, безпосередньо наближена до зон тектонічних порушень, має бути забудована малолюдними комплексами, центрами побутового обслуговування, екологічно небезпечними виробничими центрами тощо. А безпосередньо в зонах впливу розломів необхідно залишити лише зелені насадження, лінії електропередачі і частково – дороги. Для міст з визначеними зонами тектонічних порушень можна буде відпрацювати новий метод планування поселень у залежності від природних і соціально-економічних особливостей, використовуючи вже напрацьовані системи: «метод пальців» Скандинавських столиць, метод Гіподамової системи «прямокутної сітки», методи центричної, острівкової і радіально-концентричної забудови територій.

Проектувати поселення необхідно таким чином, щоб на стадії передпроектних досліджень геологічних особливостей місцевості забезпечити в майбутньому здоровий спосіб життя населення. Для цього необхідно переглянути підходи до функціонального зонування територій і щільності їхньої забудови. За умови збільшення кількості зелених насаджень у зонах трасування тектонічних порушень проблема загазованості і дорожніх шумів стане менш актуальною. Лише такий підхід гармонійно об’єднає архітектуру, людину і природу. Прикладом такого єднання можуть слугувати перевірені часом принципи східних мистецтв формування поселень.